Новини

Нові правила ліцензування діяльності з управління небезпечними відходами

Євроінтеграційний Закон “Про управління відходами” визначив новий вид ліцензування – управління небезпечними відходами.

Це означає, що документ встановлює:

• порядок отримання ліцензії підприємствами, які мають намір працювати з небезпечними відходами;
• організаційні, кадрові та технологічні вимоги до таких підприємств та їх обладнання.

Тож відтепер, щоб отримати право на здійснення операцій з небезпечними відходами, компаніям необхідно зробити два кроки:

• Пройти передліцензійну перевірку. Такі перевірки здійснюватимуться за зверненням суб'єктів господарювання працівниками Мінприроди. Зокрема, вони на місці встановлюватимуть наявність та відповідність матеріально-технічної бази підприємства технологічним вимогам, правилам технічної експлуатації об'єктів та технічним регламентам. Міністерство вже затвердило Порядок проведення відповідних перевірок. Документ зареєстровано в Міністерстві юстиції 4 грудня 2023 року за № 2099/41155. Відтак, суб'єкти господарювання можуть заходити в Інформаційну систему управління відходами на сайті Екосистеми та подавати заявки на проведення перевірок.
• Подавати документи на отримання ліцензії відповідно до затверджених Ліцензійних умов. Такий підхід дозволить Україні вирішити накопичені проблеми з небезпечними відходами, забезпечити належний рівень екологічної безпеки в країні та продовжити рух вперед за дорожньою картою реформ та вступу до ЄС.

Зважаючи на зауваження деяких суб'єктів господарювання, такий процес переліцензування може зайняти додаткові 3-6 місяців для отримання дозволу на здійснення діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами в Україні. У зв'язку з цим перелік суб'єктів господарювання може бути скорочений більш ніж удвічі, оскільки більшість суб'єктів господарювання не відповідатимуть новим регуляторним вимогам.

Азбест – під забороною!

Протягом останніх кількох років в Україні відбулися значні зміни в законодавстві щодо обробки азбесту, які спрямовані на приведення його у відповідність до стандартів Європейського Союзу. Це в основному стало можливим завдяки швидкій гармонізації законодавства України та ЄС в цілому.

Один із ключових заходів уряду України - повна заборона використання азбесту з жовтня 2023 року. У законі "Про систему громадського здоров'я" чітко визначено, що виробництво та використання азбесту в будь-яких технологічних процесах та будівельно-монтажних роботах заборонені. Заходи безпеки визначаються державними медико-санітарними правилами.

Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 1013 "Про затвердження Державних санітарних норм і правил про безпеку та захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест", доповнює заборону використання азбесту та встановлює рекомендації для зменшення ризиків для здоров'я працівників.

У сфері обробки азбесту також визначені правила згідно з Наказом № 1073, який регулює поводження з відходами, що виникають внаслідок пошкодження будівель і споруд. Забруднені азбестом будівельні відходи не підлягають переробці або повторному використанню і повинні бути захоронені.

Підписано меморандум між містом ірпінь (київська область), асоціацією переробки відходів україни та литовською асоціацією знесення.

Підписано меморандум про співпрацю з головою Литовської асоціації знесення Рокасом Урбонасом, Ірпінським міським головою Олександром Маркушином та головою Асоціації переробки відходів України Едуардом Аветяном.

Враховуючи нагальну потребу Ірпінської міської територіальної громади у демонтажі, вивезенні, переробці та утилізації великої кількості будівельного сміття, яке утворилось на території громади в результаті збройної агресії росії проти України, а також зацікавленість у підтриманні екологічної рівноваги та безпеки на території Ірпінської громади.

Використовуючи досвід Литви у переробці та сортуванні будівельного сміття нам вдасться ергономічно та екологічно використовувати будівельне сміття з можливим подільним його використанням на новому будівництві.

Асоціація переробки відходів України супроводжує даний проєкт, надаючи юридичний, експертний та консультативний супровід на всіх етапах його реалізації.

Зустріч Литовської Асоціації Знесення та Асоціації Переробки Відходів України з Ukraine Invest.

Голова Литовської Асоціації Знесення Рокас Урбонас відвідав Україну, де зустрівся з Сергієм Цівкачем, виконавчим директором Українського інвестиційного агентства, Едуардом Аветяном, головою Асоціації Переробки Відходів України (UAWRA) та Валерієм Коцюбою, координатором. мережі приватного фінансового консалтингу (PFAN) у Східній півкулі (Європа, Азія, Австралія). Метою візиту було обговорення можливостей створення мобільних пунктів переробки будівельного та демонтажного сміття, що було б корисним для місцевих громад в Україні, а також сприяло б збереженню екологічної рівноваги та безпеки на території України.

Візит відбувся за матеріалами української преси, які наголошували на ініціативі Рокаса Урбонаса та Литовської Асоціації Знесення та їхніх зусиллях допомогти Україні вирішити проблему збільшення будівельного сміття. Ці проблеми виникли через незаконну військову агресію російської федерації проти України, наслідки якої відчуваються на всій території країни.

Рокас Урбонас є головою Литовської Асоціації Знесення і представляє компанії, що працюють у сфері знесення, переробки, використання та вторинного використання. Він та його колеги з Асоціації литовських підривників готові мобілізувати зусилля та допомогти місцевим громадам України вирішити цю проблему.

Виконавчий директор Українського інвестиційного агентства Сергій Цівкач наголосив, що «зелені» інвестиції та декарбонізація є одними з пріоритетних напрямків інвестування в Україні. Він також підкреслив, що Асоціація Переробки Відходів України є важливим партнером і співпраця з Литовською Асоціацією Знесення має допомогти Україні реалізувати ці цілі.

Цей візит також став початком співпраці між приватними інвесторами та державним сектором в Україні. Члени як литовської, так і української асоціації мають великий досвід та знання у сфері знесення та переробки будівельного сміття, тому їхня співпраця має допомогти створити рішення, які будуть вигідні обом країнам.

Можна вважати, що цей візит є важливим кроком до сталої економіки та сталого розвитку України. Це показує, що приватний і державний сектори можуть співпрацювати для досягнення спільних цілей і вирішення важливих проблем. Це також може заохотити інших інвесторів та асоціації до участі в цьому проекті та підтримки екологічної рівноваги та безпеки в Україні.

Водночас Рокас Урбонас висловив своє задоволення цим візитом і радий, що литовські та українські асоціації можуть поділитися своїм досвідом і знаннями у сфері знесення та переробки будівельного сміття. Він також підкреслив, що створення таких мобільних майданчиків для переробки будівельного сміття є важливим не лише для України, а й для всього регіону.

Асоціація Переробки відходів України супроводжує литовських партнерів на всіх етапах реалізації проєкту.

Підписано меморандум між містом Буча (Київська область), Асоціацією переробки відходів України та Литовською асоціацією знесення.

Дана угода обіцяє стати першим кроком у розв'язанні проблеми з переробкою будівельних відходів, які виникли після окупації міста російськими військами у 2022 році.

Підписання меморандуму відбулося під час міжнародного саміту міст та регіонів, що проходив при Президентові України в Києві 20 квітня 2023 року. На саміті об'єдналися лідери європейських муніципалітетів, які готові підтримувати відновлення України.

Місто Буча стало одним з героїчних символів війни через тривалу окупацію російськими військами та спричинені руйнування. Загалом будівель постраждало 2514, зруйновано 185, оцінка сукупних збитків становить 5.2 млрд грн ($191,3 млн), а будівельних відходів виникло більше 100 000 тонн.

Асоціація переробки відходів України та литовська асоціація знесення об'єднують компанії, які мають понад 30 років досвіду у переробці, утилізації та сортуванні будівельних відходів. Залучення необхідного обладнання та міжнародних спеціалістів допоможе місту Буча із пошуком рішень щодо ефективної переробки будівельних відходів в Україні.

Асоціація переробки відходів України супроводжує даний проєкт, надаючи юридичний, експертний та консультативний супровід на всіх етапах його реалізації.

Про організацію поводження з відходами, що утворилися внаслідок війни

Проаналізовано актуальні проблеми утворення відходів від воєнних дій в умовах російської збройної агресії проти України та визначено пріоритетні заходи з організації подальшого поводження з такими відходами.

Класифікація відходів має здійснюватися відповідно до Національного переліку відходів і Порядку класифікації відходів з урахуванням Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними.
Схвалення Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів забезпечить застосування уніфікованого підходу до визначення коду відходів, аналогічного до того, що застосовується в Європейському Союзі щодо класифікації відходів для цілей управління ними.

Кабінету Міністрів України рекомендовано:

• затвердити Порядок класифікації відходів та Національний перелік відходів із включенням до нього відходів, що утворилися через російську воєнну агресію у зв’язку з пошкодженням і руйнуванням будівель та споруд;
• вжити заходів щодо розширення практики повторного використання основних компонентів відходів від руйнувань після їх оброблення чи перероблення під час реалізації проєктів будівництва та проведення відповідних наукових досліджень;
• сприяти розробленню проєктів за участю міжнародних програм ООН та ЄС щодо очищення територій від відходів руйнування внаслідок воєнних дій, а також відновлення об’єктів критичної інфраструктури.

Чим довше такі відходи перебуватимуть на території України, тим більше шкоди вони завдадуть довкіллю, забруднюючи ґрунти, воду, повітря, а також спричинюючи додаткові викиди парникових газів, що негативно впливатиме на глобальні кліматичні процеси.

В короткостроковій перспективі для ефективного поводження з відходами війни Україна має зосередитися на усуненні та зменшенні безпосередніх ризиків для здоров’я людини та довкілля. Підготовка та проведення комплексних заходів з очищення навколишнього середовища, особливо пов’язаних зі збиранням, безпечним видаленням та поводженням з величезною кількістю воєнних та інших відходів, дасть змогу зменшити безпосередні ризики для здоров’я населення.
У довгостроковій перспективі поводження з відходами війни має бути підпорядковане завданням розвитку в Україні екологічно чистої, «зеленої» економіки.

Вітаємо нового партнера - Литовська Асоціація Зносу

Литовську асоціацію зносу було створено, щоб об’єднати професіоналів зі знесення будівель, збирачів будівельного брухту, переробників та інших компаній, пов’язаних із промисловістю знесення в балтійській країні.

Мета - «перерости в міцну та ефективну асоціацію з новими членами та партнерами».

Рокас Урбонас був обраний першим головою асоціації, яка базується в місті Паланга.

Цілями та завданнями Литовської асоціації зносу є:

Поліпшити умови ведення бізнесу в секторі знесення, збору будівельного сміття (брухту), переробки та перероблених будівельних матеріалів, готових до повторного використання, покращити якість виробництва перероблених та готових до використання матеріалів із будівельних відходів

Для підвищення конкурентоспроможності, знесення, будівельного сміття, розвитку бізнесу та створення робочих місць у секторі збору та переробки

Сприяти експорту послуг з демонтажу

Розвивати та підтримувати економічні відносини з іноземними компаніями та організаціями

Брати участь у підготовці та реалізації стратегічних документів Литви щодо збору, переробки та переробленого будівельного сміття (брухту) для розвитку сектору матеріалів, готових до повторного використання.

Однією з найбільших проблем є відходи від руйнації інфраструктури.

Однією з найбільших проблем є відходи від руйнації інфраструктури. За словами міністра розвитку громад та територій , російські війська знищили в Україні більше 6800 житлових будинків. Ще до повномасштабної війни будівельні відходи складали основну частку відходів на сміттєвих полігонах, адже вони мають великий об'єм, а під час реконструкції чи будівництва залишається дуже багато таких відходів.

Ситуація на полігонах погіршується, адже й до війни вирішувати проблеми несанкціонованих сміттєзвалищ ніхто не поспішав, а після війни збільшується кількість не лише ТПВ (твердих побутових відходів, — ред.), а й відходів після воєнних дій, вирішувати проблему яких також доведеться нашій країні. Зокрема будівельні уламки, які неможливо використати повторно — термодеформовані та ті, що містять азбест,вірогідно потраплять на звалища. Деякі будівельні відходи можна переробити на сировину для виробництва інших, більш дешевих матеріалів, однак це потребує лабораторних досліджень та процесу самої переробки, яка може бути суттєво дорогою".

Більше того, сміттєві полігони в деяких регіонах тепер мають більше навантаження через тимчасове переміщення людей з окупованих територій всередині країни. Зокрема, Полтавщина прийняла близько 150 тис. людей, які були змушені покинути свою домівку, Полтава — близько 90 тис. людей.

Сміттєва реформа зрушила з місця

Що передбачає європейський підхід до управління відходами

Прийнятий днями законопроєкт №2207-1-д «Про управління відходами» запускає процес змін у законодавстві та впровадження на рівні держави механізмів, які необхідні для дотримання вимог рамкової директиви 2008/98/ЄС про відходи. З початком цієї «сміттєвої» реформи Україна отримує можливість підкріпити прагнення до набуття членства в ЄС конкретними діями та системними змінами в сфері охорони довкілля.

У чому зміст реформи управління відходами

Ухвалений законопроєкт №2207-1-д встановлює правову основу для впровадження європейських правил з управління відходами в Україні. Водночас рамковий закон — лише 10% реформи. Решта — це розробка секторального законодавства про відходи упаковки, батареї та акумулятори, електричне й електронне обладнання, шини, мастила, відпрацьовані транспортні засоби. Кінцева мета реформи — зробити управління відходами в Україні ефективним і безпечним для людей і довкілля.

Загалом євроінтеграційна реформа управління відходами передбачає впровадження ієрархії поводження із відходами (запобігання утворенню, відновлення, переробка, утилізація і лише на останньому місці — захоронення), планування системи управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях, закриття старих сміттєзвалищ і створення умов для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами. Вона також має встановити принцип «забруднювач платить» і впровадити розширену відповідальність виробника, коли виробник продукції буде зобов’язаний забезпечити утилізацію своїх товарів та упаковки, яку випустив на ринок разом із товарами. В умовах надзвичайних руйнівних наслідків від російської агресії ця реформа є життєво важливою для держави з двох причин. По-перше, засмічення шкодить довкіллю та здоров’ю людей, по-друге, воно завдає шкоди репутації держави, яка прагне до вступу у ЄС.

Масштаб сміттєвих викликів

Ситуація в сфері відходів у нашій країні була критичною ще до повномасштабного збройного вторгнення РФ: загальний обсяг накопичених в Україні промислових і побутових відходів оцінювався у 15,6 млрд тонн — достатньо, щоб вкрити шаром в один метр територію, площею більшу за Івано-Франківську область. Площа сміттєзвалищ із побутовими відходами, висота яких іноді більша за десятиповерховий будинок, перевищує 9 тис. га, що рівноцінне площі міста Хмельницький.

Стихійні сміттєзвалища, які забруднюють повітря, ґрунтові води та землю, є в кожному другому селі та на околицях міст, а гірські річки Карпат переповнені пластиковим сміттям, яке у великих обсягах потрапляє до наших сусідів — Румунії, Угорщини та Молдови, викликаючи справедливе обурення. Перебуваючи за крок до набуття статусу кандидата на членство у ЄС, сьогодні ми є єдиною великою країною Європи, де немає організованого та екологічного безпечного управління відходами.

Вплив російської агресії на сміттєву проблему — це удар по нашому слабкому місцю. На територіях, звільнених від російської окупації, утворилися мільйони тонн відходів від руйнування будівель, споруд та об'єктів інфраструктури, знищених і пошкоджених транспортних засобів, засмічено сотні гектарів земель. На сході та півдні, де тривають бойові дії, масштаби руйнувань та утворення відходів неможливо наразі оцінити повною мірою, але вони будуть іще більшими. Для того щоб впоратися з цим, подальше втілення реформи управління відходами має бути швидким та ефективним.

Кількість зруйнованих об'єктів цивільної інфраструктури станом на 22.03

За інформацією, в Україні сьогодні російськими окупаційними військами зруйновано повністю або частково:

• 4431 житловий будинок;
• 548 навчальних закладів;
• 135 медичних закладів;
• 8 закладів культури та мистецтва.

Як мінімум – тому що це інформація, отримана лише з відкритих джерел, а також тому, що ці цифри збільшуються кожного дня"

Також додали, що "руйнування цивільної інфраструктури збройними силами РФ можуть порушувати норми міжнародного гуманітарного права і кваліфікуватись як найтяжчі злочини за Женевськими Конвенціями та Римським Статутом".

Перспективи виробництва альтернативного автомобільного палива в Україні

Проблема дефіциту автомобільного палива, завдяки левовій частці імпорту (85%), уже давно нависала над Україною. Війна Росії проти України та її наслідки — руйнування Кременчуцького НПЗ, паливної інфраструктури, блокування морського шляху імпорту — вкрай загострила цю проблему. Україна потребує загальнонаціональних проєктів заміщення традиційних автомобільних палив альтернативними: біодизелем, біоетанолом, біометаном, синтетичними рідкими паливами.

Насправді Україна має розробки, здатні забезпечити науково-технічний супровід технологій виробництва альтернативних автомобільних палив. Саме час зупинитися на найбільш підготовлених до впровадження розробок, до яких долучилися спеціалісти Інституту газу.

Як мінімум – тому що це інформація, отримана лише з відкритих джерел, а також тому, що ці цифри збільшуються кожного дня"

Почнемо із загальної картини балансу викопних палив в Україні. Загальний видобуток енергетичного вугілля становить близько 22 млн тонн, імпорт — 10 млн. Тобто частка імпорту вугілля як паливного ресурсу дорівнює 45%.Нафти в Україні видобувається лише 1,6 млн тонн. Ринок дизельного палива — 7,4 млн тонн, з яких на імпорт припадає 6,3 млн (85%). Ринок бензину — 2,1 млн тонн, імпорт — 1 млн (50%). Видобуток природного газу — 20 млрд кубометрів, споживання — 28 млрд, реальна частка імпорту становить близько 30%.

Розглянемо ситуацію з іншими автомобільними паливами. Скраплений газ (пропан-бутан, LPG): ринок 2020 року становив майже 2 млн тонн, імпорт наближається до 80%.

Стиснений газ (метан, CNG): останніми роками автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС) працювали на 10% від номінальної продуктивності, потенціал використання цього виду палива становить приблизно 1 млрд кубометрів. Частку імпорту умовно можна вважати пропорційною до природного газу (30%).

Зріджений газ (метан, LNG) і водень як паливо відсутні в Україні.

Таким чином, внутрішнє виробництво традиційних автомобільних палив (бензинів, дизельного палива, пропан-бутану) в Україні практично відсутнє, — на імпорт припадає близько 80%. Натомість природний газ стає стратегічним паливом внутрішнього видобутку, і нарощування завантаження АГНКС можливе.

Потенціал для заміщення імпортованого автомобільного палива становлять альтернативні газові палива, серед яких слід виокремити:

• генераторний газ (СО+Н2) як продукт переробки вуглецевмісних відходів;
• біогаз (СН4+СО2), з якого можуть бути виділені біометан і вуглекислий газ;
• водень (Н2), а саме — біоводень, «зелений» водень, водень із вуглеводнів.

Генераторний газ і біогаз, по суті, можуть бути вироблені з однієї й тієї ж сировини — біомаси сільськогосподарських та інших органічних відходів.

Заборона пластикових пакетів

Почав діяти закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України". Він забороняє безкоштовне розповсюдження у закладах роздрібної торгівлі тонких та оксорозкладних пластикових пакетів (товщиною стінки від 15 до 50 мікрометрів), окрім надтонких, які використовуються для пакування м’яса, риби тощо. Нещодавно Кабінет Міністрів України встановив мінімально-допустимі ціни на тонкі пакети – від 2 до 3 гривень. Загальна заборона використання усіх пакетів товщиною до 50 мікрометрів в організованих торгових точках почне діяти з 1 січня 2023 р. Залишаться дозволеними для розповсюдження лише біорозкладні пакети. Та чи виконає закон головну свою функцію – зменшення масивів пластику на сміттєзвалищах? Судячи з усього, навряд чи – адже, є ризики, що даний законодавчий акт лише поповнить ряд "мертвих" документів, які не діють на практиці.

Відсутність масової екологічної альтернативи та переробки

Профільний закон про заборону пластикових пакетів так і залишиться "працювати" на папері, якщо масово не буде забезпечена екологічна альтернатива цим пакувальним виробам, а надто – якщо буде відсутня інфраструктура з роздільного збору твердих побутових відходів та потужна виробнича база з ефективної переробки пластикового сміття.

На жаль, не можна не констатувати, що названі компоненти в Україні практично не забезпечені. Наприклад, в нашій державі працює всього-на-всього три підприємства-виробники, які продукують біорозкладні пакети з кукурудзяного та картопляного крохмалю, причому сировину у вигляді гранул завозять із Євросоюзу (і це – в сільськогосподарській країні!). Навряд чи вони можуть забезпечити екологічними пакетами всі структури роздрібної торгівлі, навіть якби працювали в режимі 24/7. До того ж влада так і не впровадила жодних мотиваційних "пакетів" для створення й динамічного розвитку таких підприємств "нового покоління". Та головний негативний фактор – повна відсутність розгалуженої інфраструктури для правильного поводження з пластиковими відходами. Так, у столиці профільний оператор КП "Київкомунсервіс" обслуговує 2 500 контейнерів для роздільного збору сміття – при тому, що в Києві нараховується близько 11 тисяч багатоквартирних житлових будинків. А отже, три чверті столичних дворів позбавлені бодай одного контейнера для вторсировини.

Водночас, в Україні до цього часу не побудовано жодного сміттєпереробного заводу, попри численні, багаторічні обіцянки влади різних рівнів. При цьому, навіть біорозкладні пакети – для повної нівеляції шкоди навколишньому середовищу – потребують правильної переробки на сучасному обладнанні, в ідеалі -- на спеціальних заводах анаеробного компостування, яких теж немає в країні. А відтак, одна лише заборона розповсюдження пластикових пакетів – це абсолютно фрагментарний захід, що не призведе до масштабних позитивних зрушень в умовах відсутності системної державної політики в сфері поводження з відходами. Не кажучи вже про те, що всуціль ігнорується опція отримання значної економічної вигоди в цьому сегменті. Адже, той же таки повторно перероблений пластик є цінним сировинним ресурсом, який в розвинутих країнах успішно використовують у багатьох сферах – від житлово-комунальної галузі й альтернативної енергетики до автомобілебудування.